Відгуки про "Ерудит" DSC05050-1024x519


З думкою про гімназію…

          Для мене гімназія – це не  лише  навчальний заклад. Це, перш за все, школа життя. Ми вчимося тут  найважливішому: бути чесними, чуйними,  цілеспрямованими, уміти жити в колективі. У гімназії  ми будуємо своє “Я”  по цеглинці, важко, повільно, обережно.                    Допомагають нам у цьому наші вчителі. Мені пощастило: більшість із них за роки навчання  стали для мене справжніми друзями, які дадуть мудру пораду, допоможуть у скрутну хвилину, укажуть правильний шлях, якщо заблукав.

Їх увага, терпіння викликають захоплення, а душу переповнюють сло-ва вдячності. Саме вони  вчать нас долати себе, свою лінь, неорганізованість, не зупинятися на досягнутому й іти вперед. Саме це ми й намагаємося робити з гідністю!

Юрасов Максим, 11 клас


У гімназії ми проводимо багато часу – зростаємося з нею, живемо її  життям, а вона нашим!
Важливість гімназії в тому, що вона багато в чому визначає наші долі, дає крила й учить літати, а нам потрібно обрати правильний курс. А для цього в гімназії створюються якнайкращі умови!

Пройдуть роки. Ми обов’язково згадуватимемо свою гімназію, учителів, однокласників, ми розповідатимемо про неї своїм дітям. Ці спогади будуть світлими, адже “гімназійні роки – дивовижні”!

   Павлюк Марія, 11 клас


Гімназія – це одна з найважливіших сторінок нашого життя. Вона, як ніхто й ніщо інше, здатна преретворити учня на особистість!

Гімназія – це перший крок до самостійного життя. Адже багато що

відбувається тут  уперше: і перший урок, і перша перемога, і перша  поразка,

і перше кохання.
Надзвичайно приємно усвідомлювати, що учні гімназії – її гордість, адже були призерами районних, міських,  Всеукраїнських олімпіад

із різних предметів, перемагали в спортивних змаганнях і всіляких конкурсах.

Нашими першими успіхами в житті ми завдячуємо гімназії!

                                                                          Стрілець Анастасія, 11 клас


Так швидко плине час. Я вже випускниця й стою на порозі вибору своєї майбутньої життєвої дороги. Хай би час  зупинився, бо так не хочеться ще прощатися з дитинством.

Гімназія «Ерудит»… Можна називати її по-різному: берег дитинства, храм науки, країна дитячих мрій, але все втілюється в єдиному понятті – рідна гімназія.

Сьогодні я згадую минуле і мрію про майбутнє. Але рідна гімназія назавжди залишиться в моєму серці.

Маленькі, затишні куточки моєї пам’яті. Такі близькі і рідні, звичні і привітні. Чудовий гімназійний дворик зберігає краплини за краплиною найдорогоцінніші події мого життя.  Я тут завжди відпочивала  душею. Так, саме тут, у рідній гімназії,  я почували себе надзвичайно комфортно. І це не дивно!

Скільки приємних спогадів, мрій, сподівань, радості й смутку, світлої печалі… Які щемливо-ніжні почуття охоплюють душу!

Дякую рідній гімназії!

                                                            Кірик Діана, 11 клас


Гімназія подарувала нам  радість пізнання того, що створено людським розумом. А ще подарувала нам, випускникам 2017 року, хвилини спілкування з добрими та мудрими людьми – із нашими вчителями.

Де б ми не були, ми подумки будемо разом із вами. Адже ви зробили для нас найцінніше – дали нам міцні та надійні крила, на яких ми впевнено полинемо кожен у своє майбутнє. Ми вам віддячимо тим,   що ми значимо, тим, ким ми будемо, тим, що ми створимо, а також тим, що в житті ми своєму зуміємо.

Низький вам уклін!

                                                             Ярошенко Анастасія, 11 клас


Учителям гімназії «Ерудит» присвячується…

Велична праця, Учителю невтомний,
Дарована від Господа Тобі.
Повинен бути Ти безсмертним і незломним
І сіять розум свій на матері-землі.

      Учитель… Яке звичайне, яке містке це слово! Той, хто навчає, хто збагачує розум і душу молодої людини, хто відкриває перед нею невичерпну скарбницю знань і невмирущих моральних цінностей. І якщо тобі в житті пощастило, і ти зустрів справжнього вчителя, твоє життя буде прожите недарма. Частинка його серця, його самого буде в твоєму житті вічно світити й допомагати вижити в найскрутніші часи.

      Шановні вчителі! Ви залишили в наших серцях добру пам’ять, бо посіяли в наших душах зерна доброти, краси, справедливості, творчості. Промайнуть роки, але пам’ять повертатиме нас до найкращої пори життя – гімназійної.
Тому сьогодні хочеться сказати вам спасибі за жертовну працю, за теплі години спілкування, за уроки життя.

Випускники гімназії «Ерудит» 2016 року

Інтервю в день випускного вечора (2016р.)

  • Сьогодні нарешті настав той день, про який ми мріяли довгий час, який чекали з нетерпінням, бачили уві сні. Цей день звучить у наших серцях урочистою, радісною, яскравою мелодією. Хай кожен з нас додасть у цю мелодію свою ноту подяки, любові, вірності, надії.

                         Гордієнко Юлія, випуск 2016 р.

  • Ми йдемо з гімназії й розуміємо, що нічого вже не повернути, не повторити, не змінити. Позаду залишилася яскрава, насичене подіями гімназійне життя, де прощали нам провини й помилки, де нас розуміли, намагалися допомогти, навчити, підтримати.

Ольховик Дмитро, випуск 2016 р.

  • Гімназія стала для нас не тільки місцем, де отримують знання, але і, дійсно, другим домом. Тут ми дружили, допомагали один одному у вирішенні завдань і життєвих проблем, разом перемагали й ділили гіркоту поразок, раділи успіхам один одного й намагалися розрадити в біді.

Кінайлюк Михайло,  випуск 2016 р.

  • Завжди з нами були поруч  учителі, завжди були готові зрозуміти й допомогти.  Ми не обіцяємо, що не будемо робити помилок у словах і рішеннях, ми не обіцяємо, що будемо прославленими й великими, але ми будемо завжди пам’ятати Ваші уроки добра, справедливості, толерантності, чесності.

Гребенець Дарина, випуск 2016 р.

  • Ми будемо намагатися, щоб у майбутньому Вам ніколи не було за нас соромно. Ми будемо дбайливо зберігати спогади про гімназію не тільки в фотоальбомах, файлах, на дисках, але й в своїх серцях.

Калініна Олена, випуск 2016 р.

  • У наших душах залишиться й мелодія сьогоднішнього дня, урочиста, яскрава, з нотками смутку й жалю, і слова-побажання директора гімназії Перехейди Олександра Михайловича, і хвилювання в очах батьків, і дружні обійми однокласників.

Караван  Катерина, випуск 2016 р.

  • Сьогодні в наших дітей свято. Ми радіємо, що вони мали можливість навчатися в найкращому навчальному закладі м. Києва. Високо цінуємо безмежний талант директора гімназії «Ерудит» Перехейди Олександра Михайловича, його відповідальне ставлення до роботи, компетентність, ентузіазм, відкритість і доброзичливість.

Гордієнко В.В., голова батьківського комітету

  • Дякуємо педагогічному колективу за міцні знання, за той неповторний світ, який відкрили нашим дітям , уміло вели їх стежками любові й доброти, запалюючи в їх трепетних серцях вогник допитливості, віри в справедливість, віри в себе!

Стрешенець Н.В., член батьківського комітету


Гімназія, моя гімназія…

              Гімназія, моя гімназія… Це моя родина, мій дім, моє маленьке життя…
Що ж дає мені мій навчальний заклад? Здається, не тільки цінні й необхідні знання, але й нічим не замінний життєвий досвід. Вона готує мене до нового та цікавого життя. Якщо подивитися, то гімназія займає досить-таки тривалий період у житті людини й, звичайно ж, впливає на формування особистості. Моєї особистості. Моя гімназія допомагає розкрити в мені все найкраще, загартувати характер, направити мою невгамовну енергію в потрібне русло. А ще вона дає мені право на помилку, учить не опускати руки, якщо щось не виходить, а пробувати свої сили далі. Так, вона виховує в мені Людину.

Гончаренко Вадим, 11 клас, випуск 2015 р.

Моя гімназія

             Гімназія – це початок усього. Вона, як ніхто й ніщо інше, перетворює людину на особистість. Саме тут ми починаємо жити як члени суспільства, робмо першу гідну заявку про себе світу.
Гімназія – це не тільки загальноосвітній центр, це школа життя. Ми навчаємося тут найважливішому: бути чесними, чуйними, цілеспрямо-ваними, уміти жити в колективі. У гімназії ми будуємо своє «Я» по цеглинці, важко, повільно, обережно. Допомагають нам у цьому наші вчителі. Мені дуже пощастило – вони не тільки вчителі, а й друзі. Друзі, які дадуть мудру пораду, підставлять плече й укажуть правильний шлях, якщо заблукаю в нетрях навчання й життя. Їх увага до нас, терпіння викликають захоплення, а душу переповнюють слова подяки. Учителі вчать нас долати себе, свою лінь, неорганізованість, не зупинятися на досягнутому й іти вперед.
Важливість навчання взагалі й гімназії зокрема в тому, що вони багато в чому визначають долю кожного з нас. Навчальний заклад дає крила й учить літати, а нам треба правильно вибрати як летіти й вибрати правильний курс.

Підгорна Дарина, 11 клас

……..Я пам’ятаю той день, коли мене привела до гімназії за руку мама. Це був новий незвіданий світ. А відкривати його допомагали прекрасні вчителі. Кожен їхній урок був справжньою новою сходинкою у велику країну знань. Вони дивували нас надзвичайною любов’ю до своєї професії, добротою, вимогливістю та справедливістю. Тут працюють учителі, які віддають нам частинку свого тепла й любові, навчають бути чесними, справедливими, людяними.
…….Переконана, скільки б не пройшло часу, а в пам’яті назавжди залишаться спогади про рідну гімназію. Я пишаюся тим, що навчаюся саме тут.

Пузакова А., 10 клас

 ……..Здається, усього декілька років тому ми ступили на твій поріг, «Ерудите»! То було перше наше знайомство з тобою. Маленькі, боязливі, з очима, сповненими надій та переживань, юні гімназисти… Тепер ми, уже дорослі юнаки та дівчата, стоїмо на порозі дорослого життя. У наших очах майорить вогник потаємних мрій, сподівань на прекрасне майбутнє і… вдячності тобі, рідна гімназіє, за подароване щастя дитинства.

Ліннік Марія, 11 клас, випуск 2015 р.


 

Міні-інтерв’ю

Учні

1.Чи подобається тобі навчатися в гімназії?

Вчитись цікаво. Різноманітні предмети. Хороші вчителі. Мало учнів у класі. Домашній затишок.

2. Які предмети найбільш цікаві?

Англійська мова, мій Київ, образотворче мистецтво, історія, українознавство.

Учителі

1. Які фактори визначають якість роботи вчителя?

Хороші умови праці, сприятливий мікроклімат у колективі, зацікавленість у результатах роботи.

Батьки

1. У чому , на Ваш погляд, полягає найголовніша особливість гімназії?

В індивідуальному підході до кожного учня, у невеликій наповнюваності класів, у доброзичливості і вимогливості педагогів, у затишній домашній атмосфері.

2. Як дитина почуває себе у гімназії?

Прекрасно, спокійно, комфортно.

3. Що б Ви хотіли побажати?

Подальших успіхів.


 

Любити… Почуття, яке ще ніхто не зміг пояснити. Вона, любов, може бути такою різною: родинною, дружньою, турботливою, щасливою і навіть злою і оманливою.

Проте любов, пошана та подяка, яку ми відчуваємо до нашого директора Перехейди Олександра Михайловича, не зрівняється ні з чим, адже такі почуття жоден з нас не почуває більше ні до кого. Мабуть, забракне слів, щоб висловити всю вдячність цій людині за все, що вона для нас робить. Людина, яка з  упевненістю може сказати, що не дарма живе, тому що робить велике діло, і якій кожен з нас вдячний за тепло, доброту, що нам віддає, за ту частину своєї душі, яку він вкладає в нас, гімназистів.

Із виступу на святі «Останнього дзвоника»

Боярської Наталії, випуск 2005р.


 

Сьогодні мій виступ – це Гімн моїй рідній гімназії «Ерудит», учителям, їх натхненній праці, їх величезному внеску у розвиток людства. Це Гімн Вам, нашим вчителям, вашій кропіткій, творчій, нелегкій, але такій потрібній справі. Я вдячна батькам, долі, що 5 років тому вони віддали мене у прекрасний храм наук – гімназію «Ерудит», який став для мене дорогим, рідним.

Із виступу голови учнівського самоврядування

Качабульської Яни на серпневій районній конференції

педагогічних працівників (2006р.)


 

Рідна гімназія, рідний дім… Як багато значать у моєму житті ці слова. Вони для мене є основою буття, тим єдиним, чого не може змінити і зруйнувати час.

Гежицька Анна,

випускниця (2004р.)


 

Ви, вчителі, – це багатодітні батьки. Ви до своїх учнів ставитись із повагою, розумінням, шанобливо, лагідно, намагаєтеся забезпечити нас усім необхідним, аби ми краще, швидше і цікавіше пізнавали навколишній світ.

Нежур Світлана,

учениця 10 класу (2003р.)


 

Рідна земля, рідний дім, рідна гімназія… Такі звичайні, але такі важливі слова. Для мене вони становлять неділиму величну єдність, яка назавжди залишиться в моєму серці.

Біляк Дарія,

учениця 9 класу (2006р.)


 

Є «Ерудит»-гімназія у місті,

В столиці Києві над річкою Дніпром.

Про заклад цей надходять гарні вісті,

Стрічають тут дітей з усмішкою й теплом.

Слухачі курсів Центрального

інституту підвищення кваліфікації

педагогічних кадрів (2003р.)


 

Сьогодні наша гімназія – це наш другий, а, можливо, і перший дім, в якому завжди тобі раді, куди ти йдеш з великим бажанням, де панує культ знань, любові, взаєморозуміння.

Гордієнко Олександр,

учень 9-А класу (2000р.)


Я завжди хотів вчитися у школі, де кожен може почувати себе, як удома, де ставляться до тебе, як до рівноправного члена родини зі своїми бажаннями, прагненнями та потребами. Дуже пишаюся тим, що  вчуся у гімназії «Ерудит», яка є саме таким місцем – з родинним теплом та турботою.

Хомяк Андрій,

учень 7 класу (2007р.)


 

Ранок. Усе пробуджується від сну. Оживає і подвір’я гімназії «Ерудит». Ласкаві промінчики сонця торкаються даху красивої сучасної будівлі. Йдуть люди повз неї і задивляються, бо приваблює чистота і порядок, море квітів. Гомінливі каштани, фруктовий сад оточують її з усіх боків. Ось на подвір’я випорхнули гімназисти –  і рознісся веселий дзвінкий сміх.

Подлєсна Валерія,

учениця 6 класу (2007р.)


 

Усім своїм друзям я з гордістю розповідаю  про своїх вчителів та про гімназію. Вважаю, що багато дітей мріють навчатися в ній.

Абіділова Есміра,

учениця 5-Б (2002р.)