Відгуки про "Ерудит" DSC05050-1024x519


З думкою про гімназію…

          Для мене гімназія – це не  лише  навчальний заклад. Це, перш за все, школа життя. Ми вчимося тут  найважливішому: бути чесними, чуйними,  цілеспрямованими, уміти жити в колективі. У гімназії  ми будуємо своє “Я”  по цеглинці, важко, повільно, обережно.                    Допомагають нам у цьому наші вчителі. Мені пощастило: більшість із них за роки навчання  стали для мене справжніми друзями, які дадуть мудру пораду, допоможуть у скрутну хвилину, укажуть правильний шлях, якщо заблукав.

Їх увага, терпіння викликають захоплення, а душу переповнюють сло-ва вдячності. Саме вони  вчать нас долати себе, свою лінь, неорганізованість, не зупинятися на досягнутому й іти вперед. Саме це ми й намагаємося робити з гідністю!

Юрасов Максим, 11 клас


У гімназії ми проводимо багато часу – зростаємося з нею, живемо її  життям, а вона нашим!
Важливість гімназії в тому, що вона багато в чому визначає наші долі, дає крила й учить літати, а нам потрібно обрати правильний курс. А для цього в гімназії створюються якнайкращі умови!

Пройдуть роки. Ми обов’язково згадуватимемо свою гімназію, учителів, однокласників, ми розповідатимемо про неї своїм дітям. Ці спогади будуть світлими, адже “гімназійні роки – дивовижні”!

   Павлюк Марія, 11 клас


Гімназія – це одна з найважливіших сторінок нашого життя. Вона, як ніхто й ніщо інше, здатна преретворити учня на особистість!

Гімназія – це перший крок до самостійного життя. Адже багато що

відбувається тут  уперше: і перший урок, і перша перемога, і перша  поразка,

і перше кохання.
Надзвичайно приємно усвідомлювати, що учні гімназії – її гордість, адже були призерами районних, міських,  Всеукраїнських олімпіад

із різних предметів, перемагали в спортивних змаганнях і всіляких конкурсах.

Нашими першими успіхами в житті ми завдячуємо гімназії!

                                                                          Стрілець Анастасія, 11 клас


Так швидко плине час. Я вже випускниця й стою на порозі вибору своєї майбутньої життєвої дороги. Хай би час  зупинився, бо так не хочеться ще прощатися з дитинством.

Гімназія «Ерудит»… Можна називати її по-різному: берег дитинства, храм науки, країна дитячих мрій, але все втілюється в єдиному понятті – рідна гімназія.

Сьогодні я згадую минуле і мрію про майбутнє. Але рідна гімназія назавжди залишиться в моєму серці.

Маленькі, затишні куточки моєї пам’яті. Такі близькі і рідні, звичні і привітні. Чудовий гімназійний дворик зберігає краплини за краплиною найдорогоцінніші події мого життя.  Я тут завжди відпочивала  душею. Так, саме тут, у рідній гімназії,  я почували себе надзвичайно комфортно. І це не дивно!

Скільки приємних спогадів, мрій, сподівань, радості й смутку, світлої печалі… Які щемливо-ніжні почуття охоплюють душу!

Дякую рідній гімназії!

                                                            Кірик Діана, 11 клас


Гімназія подарувала нам  радість пізнання того, що створено людським розумом. А ще подарувала нам, випускникам 2017 року, хвилини спілкування з добрими та мудрими людьми – із нашими вчителями.

Де б ми не були, ми подумки будемо разом із вами. Адже ви зробили для нас найцінніше – дали нам міцні та надійні крила, на яких ми впевнено полинемо кожен у своє майбутнє. Ми вам віддячимо тим,   що ми значимо, тим, ким ми будемо, тим, що ми створимо, а також тим, що в житті ми своєму зуміємо.

Низький вам уклін!

                                                             Ярошенко Анастасія, 11 клас


Учителям гімназії «Ерудит» присвячується…

Велична праця, Учителю невтомний,
Дарована від Господа Тобі.
Повинен бути Ти безсмертним і незломним
І сіять розум свій на матері-землі.

      Учитель… Яке звичайне, яке містке це слово! Той, хто навчає, хто збагачує розум і душу молодої людини, хто відкриває перед нею невичерпну скарбницю знань і невмирущих моральних цінностей. І якщо тобі в житті пощастило, і ти зустрів справжнього вчителя, твоє життя буде прожите недарма. Частинка його серця, його самого буде в твоєму житті вічно світити й допомагати вижити в найскрутніші часи.

      Шановні вчителі! Ви залишили в наших серцях добру пам’ять, бо посіяли в наших душах зерна доброти, краси, справедливості, творчості. Промайнуть роки, але пам’ять повертатиме нас до найкращої пори життя – гімназійної.
Тому сьогодні хочеться сказати вам спасибі за жертовну працю, за теплі години спілкування, за уроки життя.

Випускники «Ерудит»

Інтервю в день випускного вечора

  • Сьогодні нарешті настав той день, про який ми мріяли довгий час, який чекали з нетерпінням, бачили уві сні. Цей день звучить у наших серцях урочистою, радісною, яскравою мелодією. Хай кожен з нас додасть у цю мелодію свою ноту подяки, любові, вірності, надії.

                         Гордієнко Юлія

  • Ми йдемо з гімназії й розуміємо, що нічого вже не повернути, не повторити, не змінити. Позаду залишилася яскрава, насичене подіями гімназійне життя, де прощали нам провини й помилки, де нас розуміли, намагалися допомогти, навчити, підтримати.

Ольховик Дмитро

  • Гімназія стала для нас не тільки місцем, де отримують знання, але і, дійсно, другим домом. Тут ми дружили, допомагали один одному у вирішенні завдань і життєвих проблем, разом перемагали й ділили гіркоту поразок, раділи успіхам один одного й намагалися розрадити в біді.

Кінайлюк Михайло

  • Завжди з нами були поруч  учителі, завжди були готові зрозуміти й допомогти.  Ми не обіцяємо, що не будемо робити помилок у словах і рішеннях, ми не обіцяємо, що будемо прославленими й великими, але ми будемо завжди пам’ятати Ваші уроки добра, справедливості, толерантності, чесності.

Гребенець Дарина

  • Ми будемо намагатися, щоб у майбутньому Вам ніколи не було за нас соромно. Ми будемо дбайливо зберігати спогади про гімназію не тільки в фотоальбомах, файлах, на дисках, але й в своїх серцях.

Калініна Олена

  • У наших душах залишиться й мелодія сьогоднішнього дня, урочиста, яскрава, з нотками смутку й жалю, і слова-побажання директора гімназії Перехейди Олександра Михайловича, і хвилювання в очах батьків, і дружні обійми однокласників.

Караван  Катерина

  • Сьогодні в наших дітей свято. Ми радіємо, що вони мали можливість навчатися в найкращому навчальному закладі м. Києва. Високо цінуємо безмежний талант директора гімназії «Ерудит» Перехейди Олександра Михайловича, його відповідальне ставлення до роботи, компетентність, ентузіазм, відкритість і доброзичливість.

Гордієнко В.В., голова батьківського комітету

  • Дякуємо педагогічному колективу за міцні знання, за той неповторний світ, який відкрили нашим дітям , уміло вели їх стежками любові й доброти, запалюючи в їх трепетних серцях вогник допитливості, віри в справедливість, віри в себе!

Стрешенець Н.В., член батьківського комітету


Гімназія, моя гімназія…

              Гімназія, моя гімназія… Це моя родина, мій дім, моє маленьке життя…
Що ж дає мені мій навчальний заклад? Здається, не тільки цінні й необхідні знання, але й нічим не замінний життєвий досвід. Вона готує мене до нового та цікавого життя. Якщо подивитися, то гімназія займає досить-таки тривалий період у житті людини й, звичайно ж, впливає на формування особистості. Моєї особистості. Моя гімназія допомагає розкрити в мені все найкраще, загартувати характер, направити мою невгамовну енергію в потрібне русло. А ще вона дає мені право на помилку, учить не опускати руки, якщо щось не виходить, а пробувати свої сили далі. Так, вона виховує в мені Людину.

Гончаренко Вадим

Моя гімназія

             Гімназія – це початок усього. Вона, як ніхто й ніщо інше, перетворює людину на особистість. Саме тут ми починаємо жити як члени суспільства, робмо першу гідну заявку про себе світу.
Гімназія – це не тільки загальноосвітній центр, це школа життя. Ми навчаємося тут найважливішому: бути чесними, чуйними, цілеспрямо-ваними, уміти жити в колективі. У гімназії ми будуємо своє «Я» по цеглинці, важко, повільно, обережно. Допомагають нам у цьому наші вчителі. Мені дуже пощастило – вони не тільки вчителі, а й друзі. Друзі, які дадуть мудру пораду, підставлять плече й укажуть правильний шлях, якщо заблукаю в нетрях навчання й життя. Їх увага до нас, терпіння викликають захоплення, а душу переповнюють слова подяки. Учителі вчать нас долати себе, свою лінь, неорганізованість, не зупинятися на досягнутому й іти вперед.
Важливість навчання взагалі й гімназії зокрема в тому, що вони багато в чому визначають долю кожного з нас. Навчальний заклад дає крила й учить літати, а нам треба правильно вибрати як летіти й вибрати правильний курс.

Підгорна Дарина, 11 клас

……..Я пам’ятаю той день, коли мене привела до гімназії за руку мама. Це був новий незвіданий світ. А відкривати його допомагали прекрасні вчителі. Кожен їхній урок був справжньою новою сходинкою у велику країну знань. Вони дивували нас надзвичайною любов’ю до своєї професії, добротою, вимогливістю та справедливістю. Тут працюють учителі, які віддають нам частинку свого тепла й любові, навчають бути чесними, справедливими, людяними.
…….Переконана, скільки б не пройшло часу, а в пам’яті назавжди залишаться спогади про рідну гімназію. Я пишаюся тим, що навчаюся саме тут.

Пузакова А., 10 клас

 ……..Здається, усього декілька років тому ми ступили на твій поріг, «Ерудите»! То було перше наше знайомство з тобою. Маленькі, боязливі, з очима, сповненими надій та переживань, юні гімназисти… Тепер ми, уже дорослі юнаки та дівчата, стоїмо на порозі дорослого життя. У наших очах майорить вогник потаємних мрій, сподівань на прекрасне майбутнє і… вдячності тобі, рідна гімназіє, за подароване щастя дитинства.

Ліннік Марія, 11 клас


 

Міні-інтерв’ю

Учні

1.Чи подобається тобі навчатися в гімназії?

Вчитись цікаво. Різноманітні предмети. Хороші вчителі. Мало учнів у класі. Домашній затишок.

2. Які предмети найбільш цікаві?

Англійська мова, мій Київ, образотворче мистецтво, історія, українознавство.

Учителі

1. Які фактори визначають якість роботи вчителя?

Хороші умови праці, сприятливий мікроклімат у колективі, зацікавленість у результатах роботи.

Батьки

1. У чому , на Ваш погляд, полягає найголовніша особливість гімназії?

В індивідуальному підході до кожного учня, у невеликій наповнюваності класів, у доброзичливості і вимогливості педагогів, у затишній домашній атмосфері.

2. Як дитина почуває себе у гімназії?

Прекрасно, спокійно, комфортно.

3. Що б Ви хотіли побажати?

Подальших успіхів.


 

Любити… Почуття, яке ще ніхто не зміг пояснити. Вона, любов, може бути такою різною: родинною, дружньою, турботливою, щасливою і навіть злою і оманливою.

Проте любов, пошана та подяка, яку ми відчуваємо до нашого директора Перехейди Олександра Михайловича, не зрівняється ні з чим, адже такі почуття жоден з нас не почуває більше ні до кого. Мабуть, забракне слів, щоб висловити всю вдячність цій людині за все, що вона для нас робить. Людина, яка з  упевненістю може сказати, що не дарма живе, тому що робить велике діло, і якій кожен з нас вдячний за тепло, доброту, що нам віддає, за ту частину своєї душі, яку він вкладає в нас, гімназистів.

Із виступу на святі «Останнього дзвоника»

Боярської Наталії


 

Сьогодні мій виступ – це Гімн моїй рідній гімназії «Ерудит», учителям, їх натхненній праці, їх величезному внеску у розвиток людства. Це Гімн Вам, нашим вчителям, вашій кропіткій, творчій, нелегкій, але такій потрібній справі. Я вдячна батькам, долі, що 5 років тому вони віддали мене у прекрасний храм наук – гімназію «Ерудит», який став для мене дорогим, рідним.

Із виступу голови учнівського самоврядування

Качабульської Яни на серпневій районній конференції

педагогічних працівників


 

Рідна гімназія, рідний дім… Як багато значать у моєму житті ці слова. Вони для мене є основою буття, тим єдиним, чого не може змінити і зруйнувати час.

Гежицька Анна


 

Ви, вчителі, – це багатодітні батьки. Ви до своїх учнів ставитись із повагою, розумінням, шанобливо, лагідно, намагаєтеся забезпечити нас усім необхідним, аби ми краще, швидше і цікавіше пізнавали навколишній світ.

Нежур Світлана


 

Рідна земля, рідний дім, рідна гімназія… Такі звичайні, але такі важливі слова. Для мене вони становлять неділиму величну єдність, яка назавжди залишиться в моєму серці.

Біляк Дарія


 

Є «Ерудит»-гімназія у місті,

В столиці Києві над річкою Дніпром.

Про заклад цей надходять гарні вісті,

Стрічають тут дітей з усмішкою й теплом.

Слухачі курсів Центрального

інституту підвищення кваліфікації

педагогічних кадрів


 

Сьогодні наша гімназія – це наш другий, а, можливо, і перший дім, в якому завжди тобі раді, куди ти йдеш з великим бажанням, де панує культ знань, любові, взаєморозуміння.

Гордієнко Олександр


Я завжди хотів вчитися у школі, де кожен може почувати себе, як удома, де ставляться до тебе, як до рівноправного члена родини зі своїми бажаннями, прагненнями та потребами. Дуже пишаюся тим, що  вчуся у гімназії «Ерудит», яка є саме таким місцем – з родинним теплом та турботою.

Хомяк Андрій


 

Ранок. Усе пробуджується від сну. Оживає і подвір’я гімназії «Ерудит». Ласкаві промінчики сонця торкаються даху красивої сучасної будівлі. Йдуть люди повз неї і задивляються, бо приваблює чистота і порядок, море квітів. Гомінливі каштани, фруктовий сад оточують її з усіх боків. Ось на подвір’я випорхнули гімназисти –  і рознісся веселий дзвінкий сміх.

Подлєсна Валерія


 

Усім своїм друзям я з гордістю розповідаю  про своїх вчителів та про гімназію. Вважаю, що багато дітей мріють навчатися в ній.

Абіділова Есміра