Упродовж останнього часу вітчизняна педагогічна наука зазнає значних змін, зокрема в контексті впровадження нових форм, методів і прийомів організації навчальної діяльності. Однією з нових галузей сучасної педагогічної науки, яка активно впроваджує такі інновації в шкільну практику, є музейна педагогіка. Вона передбачає проведення уроків у приміщенні музею. Важливим аспектом застосування музейної педагогіки на практиці є ефективний добір методів та прийомів проведення таких нестандартних уроків.
Протягом двох тижнів учні 2-Б класу вивчали тему «Вода», з інтегрованого курсу « Я досліджую світ». Було проведено цикл тематичних уроків. Учні поглиблювали свої знання, працюючи над проектом «Збережемо воду! Підсумковий урок був проведений в Музеї води.
Старовинна водонапірна башта ліфтом опустила школярів під землю, малеча потрапила у казковий атракціон, де головна героїня – вода у всіх можливих проявах і видах. Урок перетворився на захопливу подорож за краплинкою води, яка здійснює свій кругообіг у природі. Учні дізнались, які етапи очищення проходить річкова вода, перш ніж стане безпечною та придатною до вживання. Побачили ванну кімнату із кранами, з яких постійно тече вода: повна ванна, повна раковина, погано відрегульований змив – це демонстрація нераціонального споживання води. У великому басейні діти побачили дивовижні японські коропи кої, які, за чутками, виконують бажання. Якщо піднести близько до води долоню – рибки можуть вистрибнути й торкнутися руки. Загальний подив викликав і величезний, у половину людського зросту, унітаз. В одному із залів є грот, пройшовши через який, школярі побачили різні перетворення і стани води. Збентежив і водоспад, і дощ із грозою, і гейзери.
У музеї малеча відчула себе творцем світу: взявши лопатку, власноруч школярі проклали в піску русло для річки. А найбільше захоплення викликали гігантські мильні бульбашки. Враження від уроку у школярів незабутні.
