Самоізоляція, на думку психологів, може негативно впливати на три важливі компоненти психічного здоров’я дитини: відчуття автономії, усвідомлення зв’язку з іншими людьми/спорідненість, особистісну компетентність.

Вплив самоізоляції можна пом’якшити, якщо:

  • Діяти на випередження. Можна обговорити ситуацію в родині, з’ясувати,  які виклики для сім’ї можуть виникнути насамперед, які в кожного є сильні сторони, що стануть у пригоді. 
  • Бути правдивими.Дорослим важливо слухати, чути й співпереживати страхам дітей, чесно обговорювати ситуацію, але відповідно до віку дітей і в певному контексті. Говорити про факти й почуття відкрито. 
  • Налаштувати структуру. Слід дотримуватися узвичаєного режиму життя, але не надто суворо. Розпорядок дня може включати: ранкову гігієну, сніданок, виконання завдань на карантинний період з предметів освітнього циклу (усі вже отримали завдання), час на віртуальне спілкування, перегляд фільмів, читання програмової й художньо-розважальної літератури, ігри тощо. “Позашкільне життя”  слід замінити родинними уроками танців, вокалу, вивченням іноземної мови, кулінарними майстер-класами.
  • Залишатися рухливими.  Підтримка фізичної активності критична важлива для підвищення настрою. 
  • Робити справи до кінця. Відчуття, що ви досягли чогось у період ізоляції, буде важливим і для дітей, і дорослих.
  • Подбати про особистісний простір. Варто продумати, що ви можете робити самостійно, а що – як сім’я.
  • Залишатися на зв’язку. Відчувати причетність до подій, що відбуваються, і спорідненість з іншими допомагають сучасні технології. 
  • Робити висновки з отриманого досвіду. Багато тих, хто пережив уже карантин, кажуть, що проведений разом із дітьми час допомагає інакше подивитися на роботу вчителів та вихователів: як же непросто навчати дітей, скільки це вимагає уваги й терпіння.